Загальне оцінювання екологічного ризику
Загальний огляд
Загальним оцінюванням екологічного ризику вважають процес загального оцінювання ризиків, які можуть бути для рослин, тварин і людей, підданих впливу низки екологічних небезпечних чинників. Керування ризиком стосується етапів прийняття рішень, зокрема оцінювання ризику та обробляння ризику.
Метод передбачає аналізування небезпечного чинника чи джерела шкоди і того, як вони впливають на цільову популяцію, а також шляхів, якими небезпечний чинник може досягати уразливої цільової популяції. Потім цю інформацію поєднують, щоб провести кількісне оцінювання ступеня ймовірності та характеру шкоди.
Застосування
Процес застосовують для загального оцінювання ризиків, які можуть бути для рослин, тварин і людей, підданих впливу таких небезпечних чинників як хімікати, мікроорганізми чи інші біологічні види.
Аспекти методології, зокрема, аналіз напряму дослідження різних способів впливу джерела ризику на цільову популяцію, можна адаптувати й застосувати в дуже широкому діапазоні різних сфер ризику, а не тільки охорони здоров’я та довкілля. Ці аспекти корисні під час ідентифікування способів обробляння ризику для його зменшення.
Вхідні дані
Для застосування цього методу потрібно мати вірогідн інформацію про характер і властивості небезпечних чинників, уразливість цільових популяцій і про спосіб, у який ці чинники взаємодіють. Такі дані базуються, зазвичай, на результатах лабораторного чи епідеміологічного дослідження.
Процес
- Формулювання проблеми — установлення сфери застосування загального оцінювання через визначення меж цільових популяцій і розглядуваних типів небезпечних чинників;
- Ідентифікація небезпечних чинників — ідентифікація всіх можливих джерел шкоди для цільової популяції від небезпечних чинників у межах дослідження. Ідентифікація небезпечних чинників зазвичай ґрунтують на досвіді експертів і огляді наявної літератури.
-
Аналіз небезпечного чинника – з’ясовування характеру небезпечного чинника й того, як він взаємодіє з цільовою популяцією. Наприклад, під час розглядання впливу на здоров’я людини хімічних речовин небезпечним чинником може бути гостра та хронічна токсичність, потенційна можливість порушення ДНК або потенційна можливість спричинення раку чи вад розвитку. Для кожного небезпечного впливу величину впливу (відгук) порівнюють з величиною небезпечного чинника, дії якого зазнає цільова популяція (дозою), і, в усіх можливих випадках, визначають чинники утворення цього впливу.
Установлюють «Рівень відсутності виявленого ефекту» (NOEL) і «Рівень відсутності виявленого несприятливого ефекту» (NOAEL). Інколи їх використовують як критерії прийнятності ризику.
У разі аналізування впливу хімічної речовини для побудови кривих «доза-відгук», подібних тій, що зображено на рисунку В.1, використовують результати випробовування. Ці криві зазвичай будують на підставі результатів випробувань, які провадять на тваринах, або дослідження експериментальних систем, наприклад, культивованих тканин або клітин.
Рисунок В.1 — Крива залежності «доза-відгук» згідно ІЕС 2062/09
Впливи інших небезпечних чинників, наприклад, мікроорганізмів або внесених видів, можна визначити на підставі даних натурних спостережень і епідеміологічних досліджень. Визначають характер взаємозв’язку захворювань або збудників хвороб з цільовою популяцією та кількісно оцінюють імовірність виникнення конкретного рівня шкоди внаслідок конкретного впливу небезпечного чинника;
- Аналізування незахищеності — на цьому етапі досліджують, як і якою мірою небезпечна речовина чи її залишки можуть досягати уразливої цільової популяції. Це часто охоплює аналізування різних напрямів, якими міг би поширюватися небезпечний чинник, перешкод, які могли б запобігати досягненню ним цільової популяції, а також чинників, які могли б позначитися на рівні незахищеності. Наприклад, розглядаючи ризик, пов’язаний з розпиленням хімікатів, в аналізуванні незахищеності має бути враховано те, яку кількість хімікату було розпилено, у який спосіб і за яких умов це відбувалося, чи мав місце безпосередній вплив на людей або тварин, яким може бути залишковий уміст на рослинності й екологічне трансформування пестицидів, що потрапляють до ґрунту, чи можуть вони накопичуватися в організмах тварин, чи потрапляють вони до ґрунтових вод. З погляду біологічної безпеки аналіз шляхів поширення може охоплювати розглядання того, як будь-які шкідники, що потрапляють до країни, можуть потрапляти в довкілля, прижитися та поширюватися в ньому;
- Характеризування ризику — на цьому етапі інформацію, одержану за результатами аналізування небезпечного чинника та аналізування незахищеності, зводять разом, щоб кількісно оцінити ймовірності конкретних наслідків, якщо поєднати впливи за всіма напрямами Поширення. У разі великої кількості небезпечних чинників або шляхів поширення може бути проведено початкове ранжування та подальше докладне аналізування небезпечного чинника та впливу, а також характеризування ризику за сценаріями з більш високим ризиком.
Вихідні дані
Вихідними даними є, зазвичай, указівки щодо рівня ризику, пов’язаного з незахищеністю конкретної цільової популяції до конкретного небезпечного чинника в розглядуваному оточенні. Ризик може бути подано кількісно, напівкількісно чи якісно. Наприклад, ризик виникнення раку часто подають кількісно як імовірність того, що в людини розвинеться рак протягом установленого проміжку часу з урахуванням певної незахищеності до забрудника. Напівкількісне аналізування може бути використано для одержання індексу ризику щодо конкретного забрудника чи шкідника, а якісними вихідними даними можуть бути рівень ризику (наприклад високий, середній, низький) або опис вірогідних ефектів з використанням практичних даних.
Переваги та обмеженості
| Переваги | Недоліки |
|---|---|
|
|