Аналізування витрат і вигод можна застосовувати для оцінювання ризику, за якого загальні очікувані витрати порівнюють із загальними очікуваними вигодами для того, щоб вибрати найкращий або найрентабельніший варіант. Воно є невід’ємною частиною багатьох систем оцінювання ризику. Воно може бути якісним чи кількісним або передбачати поєднання якісних і кількісних елементів. Кількісне СВА об’єднує грошовий вираз усіх витрат і всіх вигод для всіх зацікавлених сторін, унесених до сфери застосування, з урахуванням різних періодів часу, протягом яких виникають витрати та вигоди. Створювана чиста приведена вартість (NPV) стає вхідними даними для прийняття рішень щодо ризику. Позитивна NPV, пов’язана з якою-небудь дією, зазвичай вказує на те, що цю дію треба виконати. Однак, щодо деяких негативних ризиків, зокрема ризиків для життя людини чи завдання шкоди довкіллю, можна застосовувати принцип АLARP. Він ділить ризики на три області: рівень, вище якого негативні ризики неприпустимі та їх не можна приймати, за винятком надзвичайних обставин; рівень, нижче якого ризики мізерні та їх потрібно лише відстежувати для забезпечення того, щоб вони залишалися низькими; і центральна область, у якій ризики треба підтримувати на мінімальному практично прийнятному рівні (ALARP). На межі нижчого ризику цієї області можна застосовувати жорстке аналізування витрат і вигод, але там, де ризики наближені до неприпустимих, принцип ALARP передбачає обробляння, якщо тільки витрати на обробляння не ставатимуть явно несумірними з отримуваною вигодою.
Аналізування витрат і вигод можна застосовувати для прийняття рішення щодо вибору серед варіантів, у яких є ризик. Наприклад:
Вхідні дані — інформація про витрати та вигоди для відповідних зацікавлених сторін і про невизначеності цих витрат і вигод. Треба розглядати як матеріальні, так і нематеріальні витрати та вигоди. Витрати охоплюють витрачені ресурси та негативні наслідки, вигоди охоплюють позитивні наслідки, негативні наслідки, що їх було уникнено, і заощаджені ресурси.
Визначають зацікавлені сторони, які можуть зазнавати витрат або одержувати вигоди. До повного аналізування витрат і вигод залучають усіх зацікавлених сторін.
Для всіх відповідних зацікавлених сторін ідентифікують прямі та непрямі вигоди та витрати, пов’язані з варіантами, що їх розглядають. Прямі вигоди — це вигоди, безпосередньо пов’язані з виконаною дією, тоді як непрямі чи додаткові вигоди — це неплановані вигоди, але вони також можуть значною мірою сприяти прийняттю рішень. Непрямими вигодами є, наприклад, підвищення репутації, задоволеність персоналу та «душевний спокій». (Часто вони є дуже вагомими чинниками прийняття рішень).
Прямі витрати — це витрати, які безпосередньо пов’язані з дією. Непрямі витрати — це додаткові, супутні та невідновні витрати, як, наприклад, втрата корисності, марно витрачений час на керування чи відвід капіталу від інших потенційних інвестицій. Застосовуючи аналізування витрат і вигод до прийняття рішення щодо доцільності обробляння ризику, треба також розглядати витрати та вигоди, пов’язані з оброблянням ризику та з прийняттям ризику.
За кількісного аналізування витрат і вигод після того, як ідентифіковано всі матеріальні та нематеріальні витрати та вигоди, усі витрати та вигоди (зокрема нематеріальні витрати та вигоди) подають у грошовому еквіваленті. Для цього є низка типових способів, зокрема підхід «готовність платити» і використання замінників. Якщо, як це часто відбувається, витрати настають протягом короткого періоду часу (наприклад, протягом року), а вигоди надходять за ними протягом тривалого періоду, то, як правило, вигоди необхідно дисконтувати, приводячи їх до сьогоденного грошового еквівалента так, щоб можна було отримати переконливе порівняння. Усі витрати та вигоди подають як приведену вартість. Приведену вартість усіх витрат і всіх вигод для всіх зацікавлених сторін може бути поєднано, щоб отримати чисту приведену вартість (NPV). Позитивна NPV вказує на те, що дія є вигідною. Застосовують також співвідношення вигод і витрат.
Якщо стосовно до рівня витрат і вигод є невизначеність, то будь-який чи обидва ці показники може бути оцінено відповідно до їхніх імовірностей.
За якісного аналізування витрат і вигод не намагаються знайти грошову вартість нематеріальних витрат і вигод, а, замість того, щоб вивести єдиний числовий показник, що підсумовує витрати та вигоди, розглядають на якісному рівні взаємозв’язки та компроміси між витратами та вигодами.
Споріднений метод — аналізування співвідношення між витратами та ефективністю (ефективності витрат), за якого припускають бажаність отримання певної вигоди чи наслідку і те, що є кілька альтернативних способів їх отримання. Це аналізування передбачає лише розглядання витрат і вибирання найдешевшого способу досягнення вигоди.
Вихідні дані аналізування витрат і вигод — інформація про відносні витрати та вигоди залежно від різних варіантів або дій. Це може бути подано кількісно як чиста приведена вартість (NPV), внутрішня норма рентабельності (IRR) або як відношення приведеної вартості вигод до приведеної вартості витрат. У якісному поданні вихідні дані зазвичай є порівняльною таблицею витрат і вигод різних типів за особливого враховування компромісів.
| Переваги | Недоліки |
|---|---|
|
|