Титулка
Вступ
Основні положення
Вибір методів
Порівняння методів
Список методів Література

Метод Дельфі


Загальний огляд


Метод Дельфі (або метод експертних оцінок) — процедура досягнення надійного консенсусу думок групи експертів. Хоча цей термін нині широко використовують на означення будь-якої форми мозкової атаки, істотна особливість методу Дельфі, згідно з його початковим формулюванням, полягала в тому, що експерти висловлювали свої думки індивідуально й анонімно, маючи можливість ознайомлюватись з думкою своїх колег під час процесу.

Застосування


Метод Дельфі можна застосовувати на будь-якій стадії процесу керування ризиком або на будь-якій стадії життєвого циклу системи кожного разу, коли потрібен консенсус думок експертів.

Вхідні дані


Сукупність питань, щодо яких потрібно дійти консенсусу.

Процес


Групу експертів опитують за допомогою напівструктурованої анкети. Експерти не знають один одного, тому їхні думки незалежні.

Процедура така:

  • формують команду, яка запроваджуватиме та відстежуватиме процес реалізовування методу Дельфі;
  • добирають групи експертів (може бути одна чи кілька спеціалізованих груп експертів);
  • разробляють анкети першого етапу;
  • тестують анкети;
  • надсилають анонімні анкети кожному члену групи;
  • аналізують і об’єднують інформацію за першим етапом і розсилають її членам групи для обговорення;
  • отримують відповіді членів групи та повторюють процес доти, доки не буде досягнено консенсусу.

Вихідні дані


Консенсус щодо розглядуваної проблеми.

Переваги та обмеженості


Переваги Недоліки
  • зважаючи на анонімність суджень, більш імовірним є висловлювання непопулярних думок;
  • усі думки є рівноважними, що дає змогу уникати проблеми переважання думок окремих особистостей;
  • дає право власності на результати;
  • немає потреби збирати учасників одночасно в одному місці.
  • потребує багато часу та значних витрат праці;
  • учасники мають бути здатні чітко письмово викладати свої думки.