Аналізування причин і наслідків
Загальний огляд
Аналізування причин і наслідків — поєднання аналізування дерева відмов і аналізування дерева подій. Спочатку визначають критичну подію, а потім аналізують наслідки, комбінуючи логічні елементи ТАК/НІ, що відповідають станам, які можуть виникнути, чи відмовам систем, спроектованих для по-м’якшення наслідків першопочаткової події. Причини станів або відмов аналізують з використанням дерев відмов.
Застосування
Аналізування причин і наслідків було спочатку розроблено як надійний засіб убезпечення критичних систем, щоб уможливити краще розуміння відмов системи. Так само як аналізування дерев відмов його застосовують для відображення логіки відмов, що призводять до критичної події, але, порівняно з деревом відмов, воно є більш функційним, оскільки дає змогу аналізувати події у хронологічній послідовності. Цей метод також дає змогу охоплювати аналізуванням наслідків часові затримки, що є неможливим у деревах подій.
Цей метод застосовують для аналізування різноманітних способів, якими може реагувати система після настання критичної події, залежно від поведінки конкретних підсистем (наприклад, систем аварійного реагування). Подані кількісно, вони будуть оцінкою ймовірності різних можливих наслідків кри-тичної події.
Оскільки кожна послідовність у діаграмі причин-наслідків є комбінацією дерев відмов нижчого рівня, аналізування причин і наслідків можна використовувати як засіб будування багаторозмірних дерев відмов.
Діаграми складні щодо розробляння та застосування, тому зазвичай їх застосовують тоді, коли величина потенційних наслідків відмови виправдовує значні зусилля.
Вхідні дані
Необхідними є основні відомості про систему, а також про види та сценарії її відмов.
Процес
На рисунку В.4 показано концептуальну діаграму типового аналізування причин і наслідків.
Рисунок В.4 – Діаграма типового аналізування причин і наслідків
Методика така:
- ідентифікують критичну (або першопочаткову) подію (еквівалентну завершальній події дерева відмов і першопочатковій події дерева подій);
- розробляють і перевіряють дерево відмов щодо причин першопочаткової події, як описано в розділі В.14. Використовують такі самі символи, що й у стандартному аналізуванні дерев відмов;
- приймають рішення щодо порядку розглядання станів. Це має бути логічна послідовність (наприклад, хронологічна послідовність, у якій вони виникають);
- будують шляхи виникнення наслідків залежно від різних станів. Це схоже на побудову дерева подій, але розгалуження шляхів показують у формі блоку, у якому зазначають конкретний застосовуваний стан;
- за умови, що для кожного блоку стану відмови незалежні, може бути обчислено ймовірність кожного наслідку. Для цього треба спочатку приписати ймовірності кожному виходу блоку стану (використовуючи, за доцільності, відповідні дерева відмов). Імовірність того, що будь-яка з послідовностей зумовить конкретний наслідок, визначають перемноженням імовірностей кожної послідовності станів, яка закінчується цим конкретним наслідком. Якщо кілька послідовностей закінчуються таким самим наслідком, то ймовірності кожної послідовності додають. Якщо між відмовами станів певної послідовності є залежності (наприклад, відмова джерела живлення може спричинити відмову кількох станів), то їх треба розглянути перед обчисленням.
Вихідні дані
Вихідні дані аналізування причин і наслідків — графічне зображення того, як система може вийти з ладу, з показом причин і наслідків, а також кількісна оцінка ймовірності виникнення кожного потенційного наслідку, базована на аналізуванні ймовірностей виникнення конкретних станів унаслідок критичної події.
Переваги та обмеженості
| Переваги | Недоліки |
|---|---|
|
|