Аналізування причинно-наслідкових зв’язків
Загальний огляд
Аналізування причинно-наслідкових зв’язків — структурований метод, який дає змогу ідентифікувати можливі причини небажаної події чи проблеми. Він систематизує можливі зумовлювальні чинники у загальні категорії так, що можна розглядати всі можливі гіпотези. Однак сам по собі він не вказує на фактичні причини, оскільки їх може бути визначено тільки за допомогою дійсних доказів і емпіричного тестування гіпотез. Інформацію подають у формі діаграми Ісікави («риб’ячого кістяка»), іноді — у формі деревоподібної діаграми.
Застосування
Аналізування причинно-наслідкових зв’язків забезпечує структуроване графічне відображення переліку причин конкретного впливу. Вплив може бути позитивним (ціль) чи негативним (проблема) залежно від оточення.
Воно дає змогу розглядати всі можливі сценарії та причини, зазначені групою експертів, а також виробити спільне рішення стосовно найправдоподібніших причин, яке потім може бути перевірено емпірічним тестуванням або оцінюванням наявних даних. На початку аналізування доцільніше розширено обміркувати можливі причини і потім виробити потенційні гіпотези, які може бути розглянуто більш формалізованим способом.
Побудову діаграми причинно-наслідкових зв’язків можна провадити за потреби:
- визначити можливі першопричини, основні підстави конкретних впливу, проблеми чи стану;
- відсортувати та пов’язати деякі з взаємодій між чинниками, що позначаються на конкретному процесі;
- проаналізувати наявні проблеми з тим, щоб можна було виконати коригувальну дію.
Метод побудови діаграми причинно-наслідкових зв’язків має такі переваги:
- увагу експертів зосереджено на конкретній проблемі;
- дає змогу полегшити визначання першопричин проблеми застосуванням структурованого підходу;
- сприяє співпраці у групі та використанню знань групи щодо продукції чи процесу;
- дає змогу використати впорядкований і зручний для сприйняття формат відображення залежностей у діаграмі причинно-наслідкових зв’язків;
- вказує на можливі причини змінюваності процесу;
- дає змогу визначити сфери, у яких треба збирати дані для подальшого вивчення.
Аналізування причинно-наслідкових зв’язків можна застосовувати як один з методів аналізування першопричин.
Вхідні дані
Вхідними даними аналізування причинно-наслідкових зв’язків можуть бути рівень фахової компетентності та досвід учасників, або попередньо розроблена модель, яку використовували в минулому.
Процес
Аналізування причинно-наслідкових зв’язків має проводити група експертів, добре обізнаних з проблемою, яку потрібно розв’язати.
Основні етапи аналізування причинно-наслідкових зв’язків такі:
- установлюють вплив, який аналізуватимуть, і зазначають його в блоці. Вплив може бути позитивним (ціль) чи негативним (проблема) залежно від обставин;
- визначають основні категорії причин, відображених блоками на діаграмі Ісікави. Якщо проблема пов’язана з системою, категорії можуть бути такі: персонал, устатковання, середовище, процеси тощо. Однак їх вибирають залежно від конкретного оточення;
- вписують можливі причини для кожної основної категорії, використовуючи гілки та підгілки для описання взаємозв’язку між ними;
- відповідають на запитання «чому?» або «чим це спричинене?», щоб установити зв’язки між причинами;
- критично аналізують усі гілки, щоб перевірити узгодженість і повноту та впевнитись у тому, що причини застосовні до основного впливу;
- визначають найправдоподібніші причини, спираючись на думку групи та наявні докази.
Результати зазвичай відображають як діаграму Ісікави («риб’ячого кістяка») (рисунок В.5). Діаграму Ісікави структурують поділом причин на основні категорії (подані лініями, що відходять від риб'ячого хребта), використовуючи гілки та підгілки, які описують конкретніші причини в цих категоріях.
Рисунок В.5 – Приклад діаграми Ісікави («риб’ячого кістяка»)
Також результати аналізування причинно-наслідкових зв’язків відображають як деревоподібну діаграму (рисунок В.6).
Рисунок В.6 – Приклад деревоподібного зображення аналізування причинно-наслідкових зв'язків
Деревоподібне відображення зовнішньо нагадує дерево відмов, але його зазвичай розгортають зліва направо, а не зверху вниз. Однак цей метод не дає змоги точно кількісно оцінити ймовірність головної події, оскільки причинами є можливі зумовлювальні чинники, а не відмови, ймовірність виникнення яких відома.
Аналізування за допомогою діаграм причинно-наслідкових зв’язків зазвичай є якісним методом. Можна припустити, що ймовірність виникнення проблеми дорівнює 1, і надати ймовірності узагальненим причинам, потім підпричинам залежно від ступеня впевненості в їхній доречності. Однак зумов-лювальні чинники часто взаємодіють між собою і зумовлюють виникнення впливів складним чином, через що кількісне аналізування неефективне.
Вихідні дані
Вихідні дані аналізування причинно-наслідкових зв’язків — діаграма Ісікави або деревоподібна діаграма, яка показує можливі та правдоподібні причини. їх треба перевіряти та емпірично тестувати, перш ніж розробляти рекомендації.
Переваги та обмеженості
| Переваги | Недоліки |
|---|---|
|
|