Аналізуванням сценарію називають розробляння описових моделей того, що може трапитися в майбутньому. Його можна використовувати для ідентифікування ризиків, розглядаючи можливі варіанти розвитку подій у майбутньому та досліджуючи їхні наслідки. Набори сценаріїв, що відбивають, наприклад, «найкращий випадок», «найгірший випадок» і «прогнозований випадок», можна використовувати, аналізуючи потенційні наслідки та їхні ймовірності для кожного сценарію як форму аналізування чутливості під час аналізування ризику.
Ефективність аналізування сценарію ілюстративно підтверджують, розглядаючи найзначніші зміни за останні 50 років у технології, перевагах споживачів, соціальних орієнтирах тощо. Аналіз сценарію не дає змоги прогнозувати ймовірності цих змін, але уможливлює розглядання їхніх наслідків, що допомагають організаціям розвивати свої сильні сторони та спроможність поновлювати нормальне функціювання, необхідні для адаптування до передбачуваних змін.
Аналізування сценарію можна застосовувати, щоб сприяти прийняттю концептуальних рішень і плануванню майбутніх стратегій, а також щоб розглянути наявні види діяльності. Воно може бути частиною всіх трьох складників загального оцінювання ризику. У разі ідентифікування й аналізування набори сценаріїв, що відображають, наприклад, найкращий випадок, найгірший випадок та очікуваний випадок, можна застосовувати для визначення того, що може виникнути за конкретних обставин, і для аналізування потенційних наслідків та їхніх ймовірностей для кожного сценарію.
Аналізування сценарію можна застосовувати, щоб упередити появу як загроз, так і слушних можливостей, а також до всіх типів ризиків — як короткотривалих, так і довготривалих. У разі короткотривалих ризиків і надійних даних вірогідні сценарії можна екстраполювати з поточного моменту. У разі довготриваліших ризиків або менш надійних даних аналізування сценарію стає більш образним, і це можна розглядати як аналізування майбутнього.
Аналізування сценарію може бути корисним за наявності значних розбіжностей у розподіленні позитивних і негативних результатів у просторі, часі та групах суспільства чи організації.
Передумова аналізування сценарію – формування групи осіб, які добре розуміються на характері відповідних змін (наприклад, можливих досягненнях у технології) і здатні прогнозувати події в майбутньому без потреби їх екстраполювання з минулого. Корисно також використовувати літературні джерела й дані щодо змін, які вже відбуваються.
Структура аналізування сценарію може бути неформалізованою чи формалізованою.
Після того як сформовано групу, установлено доречні канали обмінювання інформацією та визначено контекст проблеми й питань, що їх розглядатимуть, наступний етап – ідентифікація характеру змін, які можуть виникнути. Це передбачає досліджування основних тенденцій, визначання ймовірного часу настання змін у тенденціях, а також прогнозування майбутнього.
Зміни, які треба розглядати, можуть охоплювати:
Іноді зміну може бути зумовлено наслідками іншого ризику. Наприклад, ризик змінення клімату позначається на зміненні спожиткового попиту, пов’язаного з відстанями доставляння харчових продуктів. Це впливатиме на те, які харчові продукти вигідно буде експортувати, а які можна буде виробляти всередині країни.
Тепер можна скласти перелік локальних чинників або локальних тенденцій, макрочинників чи макротенденцій і ранжувати їх за їхньою (1) важливістю та (2) невизначеністю. Особливу увагу приділяють найважливішим і найневизначенішим чинникам. Ключові чинники чи тенденції зіставляють відповідно одне з одним, щоб показати сфери, у яких можна розробляти сценарії.
Пропонують низку сценаріїв, кожний з яких зосереджено на правдоподібній зміні у параметрах. Потім для кожного сценарію пишуть «історію», розповідаючи, як безпосередньо переходити до предметного сценарію. У цих «історіях» може бути подано правдоподібні докладні відомості, що додає цінності сценаріям.
Після цього сценарії можна використати для перевіряння чи оцінювання початкового питання. Перевіряння передбачає врахування будь-яких значних, але передбачуваних чинників (наприклад, шаблонів використання), визначення того, наскільки «успішною» може бути політика (діяльність) у межах цього нового сценарію, а потім — «попереднє випробування» результатів за допомогою запитань типу «що трапиться, якщо...?», базованих на модельних припущеннях.
Коли питання чи пропозицію оцінено стосовно кожного сценарію, може виявитися, що до нього треба внести зміни, щоб зробити його надійнішим або менш ризикованим. Треба також уможливити визначення деяких випереджальних індикаторів, які показують, коли відбувається зміна. Забезпечити слушну можливість внесення змін до планованих стратегій можна за допомогою моніторингу та реагування на випереджальні індикатори.
Оскільки сценарії – це лише визначені «зрізи» можливих майбутніх ситуацій, важливо забезпечити, щоб було враховано ймовірність виникнення конкретного результату (сценарію), тобто прийняти структуру ризику. Наприклад, якщо використовують сценарії найкращого випадку, найгіршого випадку та очікуваного випадку, треба спробувати кваліфікувати чи виразити ймовірність виникнення кожного сценарію.
Найбільш відповідного сценарію може не бути, але треба, щоб було чітке розуміння низки можливих варіантів і того, як змінювати вибраний хід дій відповідно до зміщення індикаторів.
| Переваги | Недоліки |
|---|---|
|
|