Аналізування впливу на діяльність (ВІА)
Загальний огляд
Аналізування впливу на діяльність, яке також називають оцінюванням впливу на діяльність, дає змогу аналізувати те, як основні дестабілізуючі ризики могли б позначатися на роботах організації, а також ідентифікувати та кількісно подавати можливості, необхідні для керування цими ризиками. Зокрема, ВІА уможливлює узгоджене розуміння:
- ідентифікації та критичності ключових бізнес-процесів, функцій і пов’язаних з ними ресурсів, а також основних взаємозалежностей, які є в організації;
- того, як дестабілізуючі події позначатимуться на здатності та можливості досягати критично важливих бізнесових цілей;
- здатностей і можливостей, необхідних, щоб керувати впливом дестабілізуючої події й допомагати організації відновлювати прийнятні рівні функціювання.
Застосування
Аналізування впливу на діяльність дає змогу визначити критичність і строки відновлення процесів і пов’язаних з ними ресурсів (персоналу, устаткування, інформаційних технологій), щоб забезпечити постійне досягнення цілей. Крім того, аналізування впливу на діяльність сприяє визначенню взаємо- залежностей і взаємозв’язків між процесами, внутрішніми та зовнішніми сторонами, а також будь-яких зв'язків у ланцюгу постачання.
Вхідні дані
- Група, яка має аналізувати та розробляти план;
- Інформація стосовно цілей, середовища, робіт і взаємозалежностей організації;
- Докладні відомості щодо видів діяльності та робіт організації, зокрема щодо процесів, допоміжних ресурсів, взаємозв’язків з іншими організаціями, угод зі сторонніми виконавцями, зацікавлених сторін;
- Фінансові наслідки та наслідки для робіт через втрату спроможності функціювання критично важливих процесів;
- Складена анкета;
- Перелік опитуваних осіб з доречних підрозділів організації та/чи зацікавлених сторін, з якими взаємодіятимуть.
Процес
Аналізування впливу на діяльність можна провадити за допомогою анкет, опитувань, структурованих робочих засідань або їх поєднання, щоб чітко розумітися на критично важливих процесах, на наслідках, пов’язаних з утратою спроможності функціювання цих процесів, і на необхідних строках відновлення та допоміжних ресурсах.
Основні етапи такі:
- підтвердження ключових процесів і результатів дій організації для визначення критичності процесів, зважаючи на загальне оцінювання ризику та вразливості;
- визначення дестабілізуючих наслідків для ідентифікованих критичних процесів з фінансового погляду та/або з погляду функціювання за встановлені проміжки часу;
- ідентифікація взаємозалежностей з ключовими внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами. Це може охоплювати відображення характеру взаємозалежностей по всьому ланцюгу постачання;
- визначення поточних придатних ресурсів і ресурсів необхідного рівня, потрібних для продовження діяльності на мінімально прийнятному рівні після настання дестабілізації;
- вибирання альтернативних тимчасових рішень і процесів, що їх уже використовують або заплановано розробляти. Потреба в розробленні альтернативних тимчасових рішень і процесів може виникати в разі, якщо під час дестабілізації ресурси чи можливості недоступні чи недостатні;
- визначання максимально допустимого часу простоювання (МАО) для кожного процесу залежно від ідентифікованих наслідків та критичних чинників успішного функціювання. МАО — це максимальний проміжок часу, протягом якого організація може витримувати втрату спроможності функціювання;
- визначання цільового часу відновлення (ГСТО) для будь-якого спеціалізованого устаткування чи інформаційних технологій. КТО — це час, протягом якого організація має на меті відновити спроможність спеціалізованого устаткування або інформаційних технологій;
- підтвердження поточного рівня готовності критичних процесів для керування відмовою. Це може охоплювати оцінювання рівня резервування в межах процесу (наприклад, запасного устаткування) або наявності альтернативних постачальників.
Вихідні дані
- Перелік пріоритетності критичних процесів і відповідних взаємозалежностей;
- Задокументовані фінансові впливи та впливи на функціювання внаслідок втрати спроможності функціювання критично важливих процесів;
- Допоміжні ресурси, необхідні для визначених критично важливих процесів;
- Тривалість простоювання критично важливих процесів і відповідна тривалість відновлювання інформаційних технологій.
Переваги та обмеженості
Переваги |
Недоліки |
- належне розуміння критичних процесів, що дає змогу організації й надалі досягати своїх установлених цілей;
- належне розуміння необхідних ресурсів;
- можливість по-новому визначати операційні процеси організації, щоб сприяти спроможності поновлювати нормальне функціювання організації.
|
- брак знань у осіб, які беруть участь у заповнюванні анкет, проведенні опитувань або робочих засіданнях;
- групова динаміка може впливати на повноту аналізування критичного процесу;
- спрощене чи надмірно оптимістичне очікування вимог до відновлення;
- утрудненість досягання адекватного рівня розуміння робіт і діяльності організації.
|