Титулка
Вступ
Основні положення
Вибір методів
Порівняння методів
Список методів Література

Аналізування впливу на діяльність (ВІА)


Загальний огляд


Аналізування впливу на діяльність, яке також називають оцінюванням впливу на діяльність, дає змогу аналізувати те, як основні дестабілізуючі ризики могли б позначатися на роботах організації, а також ідентифікувати та кількісно подавати можливості, необхідні для керування цими ризиками. Зокрема, ВІА уможливлює узгоджене розуміння:

  • ідентифікації та критичності ключових бізнес-процесів, функцій і пов’язаних з ними ресурсів, а також основних взаємозалежностей, які є в організації;
  • того, як дестабілізуючі події позначатимуться на здатності та можливості досягати критично важливих бізнесових цілей;
  • здатностей і можливостей, необхідних, щоб керувати впливом дестабілізуючої події й допомагати організації відновлювати прийнятні рівні функціювання.

Застосування


Аналізування впливу на діяльність дає змогу визначити критичність і строки відновлення процесів і пов’язаних з ними ресурсів (персоналу, устаткування, інформаційних технологій), щоб забезпечити постійне досягнення цілей. Крім того, аналізування впливу на діяльність сприяє визначенню взаємо- залежностей і взаємозв’язків між процесами, внутрішніми та зовнішніми сторонами, а також будь-яких зв'язків у ланцюгу постачання.

Вхідні дані


  • Група, яка має аналізувати та розробляти план;
  • Інформація стосовно цілей, середовища, робіт і взаємозалежностей організації;
  • Докладні відомості щодо видів діяльності та робіт організації, зокрема щодо процесів, допоміжних ресурсів, взаємозв’язків з іншими організаціями, угод зі сторонніми виконавцями, зацікавлених сторін;
  • Фінансові наслідки та наслідки для робіт через втрату спроможності функціювання критично важливих процесів;
  • Складена анкета;
  • Перелік опитуваних осіб з доречних підрозділів організації та/чи зацікавлених сторін, з якими взаємодіятимуть.

Процес


Аналізування впливу на діяльність можна провадити за допомогою анкет, опитувань, структурованих робочих засідань або їх поєднання, щоб чітко розумітися на критично важливих процесах, на наслідках, пов’язаних з утратою спроможності функціювання цих процесів, і на необхідних строках відновлення та допоміжних ресурсах.

Основні етапи такі:

  • підтвердження ключових процесів і результатів дій організації для визначення критичності процесів, зважаючи на загальне оцінювання ризику та вразливості;
  • визначення дестабілізуючих наслідків для ідентифікованих критичних процесів з фінансового погляду та/або з погляду функціювання за встановлені проміжки часу;
  • ідентифікація взаємозалежностей з ключовими внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами. Це може охоплювати відображення характеру взаємозалежностей по всьому ланцюгу постачання;
  • визначення поточних придатних ресурсів і ресурсів необхідного рівня, потрібних для продовження діяльності на мінімально прийнятному рівні після настання дестабілізації;
  • вибирання альтернативних тимчасових рішень і процесів, що їх уже використовують або заплановано розробляти. Потреба в розробленні альтернативних тимчасових рішень і процесів може виникати в разі, якщо під час дестабілізації ресурси чи можливості недоступні чи недостатні;
  • визначання максимально допустимого часу простоювання (МАО) для кожного процесу залежно від ідентифікованих наслідків та критичних чинників успішного функціювання. МАО — це максимальний проміжок часу, протягом якого організація може витримувати втрату спроможності функціювання;
  • визначання цільового часу відновлення (ГСТО) для будь-якого спеціалізованого устаткування чи інформаційних технологій. КТО — це час, протягом якого організація має на меті відновити спроможність спеціалізованого устаткування або інформаційних технологій;
  • підтвердження поточного рівня готовності критичних процесів для керування відмовою. Це може охоплювати оцінювання рівня резервування в межах процесу (наприклад, запасного устаткування) або наявності альтернативних постачальників.

Вихідні дані


  • Перелік пріоритетності критичних процесів і відповідних взаємозалежностей;
  • Задокументовані фінансові впливи та впливи на функціювання внаслідок втрати спроможності функціювання критично важливих процесів;
  • Допоміжні ресурси, необхідні для визначених критично важливих процесів;
  • Тривалість простоювання критично важливих процесів і відповідна тривалість відновлювання інформаційних технологій.

Переваги та обмеженості


Переваги Недоліки
  • належне розуміння критичних процесів, що дає змогу організації й надалі досягати своїх установлених цілей;
  • належне розуміння необхідних ресурсів;
  • можливість по-новому визначати операційні процеси організації, щоб сприяти спроможності поновлювати нормальне функціювання організації.
  • брак знань у осіб, які беруть участь у заповнюванні анкет, проведенні опитувань або робочих засіданнях;
  • групова динаміка може впливати на повноту аналізування критичного процесу;
  • спрощене чи надмірно оптимістичне очікування вимог до відновлення;
  • утрудненість досягання адекватного рівня розуміння робіт і діяльності організації.