Титулка
Вступ
Структурні елементи екологічної експертизи та еколого-економічного ризик-менеджменту
Екстернальності
Структура економічного збитку від забруднення довкілля Література

Розрахунок збитків рибного господарства


Розрахунок провадиться спочатку в натуральному (вага втрачених рибних ресурсів), а потім - у вартісному виразі. Вартісний вираз збитків (кг) обчислюється виходячи з цін на певні види риби для даного регіону у визначений період.

Розрахунок провадиться окремо щодо кожного виду (або за групою біологічно близьких видів) та щодо кожної стадії розвитку риб за такою формулою:

Збитки рибного господарства внаслідок забруднення водоймищ визначаються як прямі, так і непрямі - від втрати потомства.

Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді (молодь риби береться за статевозрілу рибу), личинок та ікри (личинки та ікра в розрахунках беруться за статевозрілу рибу з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період їх розвитку до дорослої особини) на одиницю площі ураження, її середньої ваги і площі негативного впливу на гідробіонтів за такою формулою:

де N - величина збитків у натуральному виразі, кілограмів; П - середня кількість загиблої риби, штук/кв. метр; П1 - середня кількість загиблих личинок, штук/кв. метр; П2 - середня кількість загиблої ікри, штук/кв. метр; S - площа негативного впливу пошкодження, кв. метрів; М - середня маса дорослої особини, кілограмів (таблиця 5); К1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, відсотків (таблиця 5); К2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків (таблиця 5).

Таблиця 5. Середні біологічні показники для основних промислових видів риб

Види риб
1 2 3 4 5 6
Київське водосховище
Лящ 1,2 120 9 50 0,003
Судак 1,9 300 6 50 0,001
Сазан 4,1 740 8 50 0,0005
Синець 0,3 30 7 50 0,01
Щука 3,5 60 8 50 0,005
Плітка 0,29 50 8 50 0,006
Плоскирка 0,3 90 8 50 0,004
Окунь 0,25 25 7 50 0,01
Лин 0,98 350 2 50 0,001
Карась 0,4 45 6 50 0,006
Чехоня 0,22 20 6 50 0,015
Краснопірка 0,2 150 2 50 0,002
В'язь 0,9 90 5 50 0,003
Верховодка 0,008 1,5 2 50 0,02
Канівське водосховище
Лящ 1,23 190 9 34 0,003
Судак 1,8 275 6 50 0,001
Сазан 3,8 700 8 34 0,0005
Синець 0,275 27 7 40 0,01
Щука 4 65 8 50 0,005
Плітка 0,25 30 8 34 0,006
Плоскирка 0,32 60 8 34 0,004
Окунь 0,28 30 7 50 0,01
Лин 0,80 330 2 34 0,001
Карась 0,47 50 6 50 0,006
Верховодка 0,008 1,5 2 50 0,2
Кременчуцьке водосховище
Лящ 1,2 200 8 34 0,002
Судак 2 390 6 50 0,0006
Сазан 4,1 740 8 50 0,0005
Синець 0,22 30 7 50 0,01
Щука 2,2 70 5 50 0,004
Плітка 0,4 80 5 50 0,004
Плоскирка 0,22 36 4 50 0,01
Сом 4 110 7 50 0,003
Окунь 0,27 30 7 50 0,01
Чехоня 0,22 20 3 50 0,02
Пічкур 0,045 2 2 25 0,066
Бичок 0,05 1,5 2 50 0,133
Білий амур 6 - - - -
Товстолобик 4 - - - -
Дніпродзержинське водосховище
Лящ 1,2 200 8 50 0,002
Судак 2,2 350 6 34 0,0006
Сазан 3,8 740 8 50 0,0005
Синець 0,22 30 7 50 0,01
Щука 4,5 70 5 34 0,004
Плітка 0,19 80 5 34 0,004
Плоскирка 0,3 40 4 50 0,01
Сом 5 180 7 50 0,002
Окунь 0,27 30 7 50 0,01
Жерех 2,2

34
Верховодка 0,008
2 50 0,2
Запорізьке водосховище
Лящ 1,1 251 5 56 0,0025
Сазан 3,6 595 6 51 0,0015
Судак 1,4 117 4 60 0,001
Тарань 0,4 101 5 41 0,009
Щука 3,73 140 5 39 0,0012
Плоскирка 0,21 37 4 57
Окунь 0,35 81 3 50
Верховодка 0,007 1,8 2 50
Плітка 0,23 69 4 46
Сом 3,7 191 3 53
Карась 0,25 210 3 99,99
Каховське водосховище
Лящ 1,2 200 6 40 0,002
Судак 2,2 400 5 50 0,001
Сазан 4 750 8 50 0,0005
Синець 0,45 65 5 50 0,004
Щука 3,0 40 5 50 0,014
Плітка 0,35 70 5 60 0,004
Сом 5,6 70 7 50 0,005
Окунь 0,3 50 4 40 0,006
Лин 0,5 300 4 50 0,001
Карась 0,4 90 4 50 0,004
Чехоня 0,3 20 4 50 0,014
Верховодка 0,01 3 2 50 0,1
Раки 0,06 0,3 5 50 7,0
Бички 0,01 1,8 3 50 0,08
Краснопірка 0,3 70 4 50 0,004
Водойми Харківської області
Лящ 0,86 246 4 50 0,001
Судак 1,3 262 2-3 60 0,001
Сазан (короп) 2,6 700 3-4 65 0,0005
Щука 1,25 65 4 50 0,003
Плітка 0,125 50 4 50 0,004
Плоскирка 0,3 60 4 65 0,005
Краснопірка 0,25 55 4 50 0,003
Окунь 0,25 25 3 65 0,005
Жерех 2,2 100 3 66 0,003
Сом 5 175 4 50 0,001
Верховодка 0,008 1,5 2 50 0,133
Головень 1,1 460 4 50 0,001
Пічкур 0,045 2,0 2 25 0,066
Бичок 0,05 1,5 2 50 0,133
Білий амур 6



Товстолобик 4



Азовське море, лимани та гирла річок
Лящ 0,935 досліджується 10 50 0,004
Судак 1,9 -“-
Тарань 0,137 -“-
Рибець 0,395 -“- 5 50 0,009
Піленгас -“-
Осетр -“-
Білуга -“-
Севрюга -“-
Камбала-глосса -“- 50
Оселедець -“-
Хамса -“-
Тюлька -“-
Бичок-кругляк -“-
Бичок-пісочник 0,025 -“-
Чехоня 0,35 -“- 5-6 50 0,02

Розрахунок збитків від втрати потомства провадиться виходячи з кількості загиблої риби, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за такою формулою:

де N1 - обсяг збитків, кілограмів; П - кількість загиблої риби, штук; Z - частка самок, відсотків (таблиця 5); Q - середня плодючість самки, тис. штук ікринок (таблиця 5); С - кратність нересту, разів (таблиця 5); К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків (таблиця 5); М - середня маса дорослої особини, кілограмів (таблиця 5).

Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за такими формулами:

для планктону:

для бентосу:

де N2,3 - збитки в натуральному виразі, тонн; S - площа пошкодження, кв. метрів; Н - глибина водойми, метрів; П - середня концентрація кормових організмів, грамів/куб. метр (для планктону) та грамів/кв. метр (для бентосу) (таблиця 5); Р/В - коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів у продукцію (таблиця 6); К1 - показник гранично можливого використання кормової бази риб, відсотків (таблиця 6); К2 - кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів у рибопродукцію; 10-6 - коефіцієнт переведення грамів у тонни.

Таблиця 6. Коефіцієнти по кормовій базі

Водойми Кормові організми Коефіцієнт переведення кормових об'єктів у продукцію кормових організмів (Р/В) Середня концентр-ація кормових організмів: планктон (г/м3), бентос (г/м2) Показник гранично можли-вого використання кормової бази риб(К1-%) Кормовий коефіцієнт переведення продукції кормових організмів у рибну продукцію (К2)
1 2 3 4 5 6
Азовське море фітопланктон 356 Досліджується 50
зоопланктон 32 80 12
зообентос, 2,4
у тому числі 60 70 21
кормовий
Чорне море фітопланктон 250 Досліджується 20 30
зоопланктон 32,8 90 6
зообентос 2,6 55 6
фітобентос 2,2 12
Водосховища Дніпровського каскаду та наближені до наведених за басейновим критерієм
Київське фітопланктон 100 30
зоопланктон 20 3,4 80 6
зообентос 5 53,5 70 5
Канівське зоопланктон 20 0,5 80 6
зообентос 6,0 2 70 5
Кременчуцьке фітопланктон 122 10 50 50
зоопланктон 20 7,6 80 6
зообентос 5 30,5 70 5
Дніпродзержинське фітопланктон 100 9 30 50
зоопланктон 20 3,7 80 6
зообентос 4 16 70 10
Запорізьке (Дніпровське) фітопланктон 100 9,3 30 50
зоопланктон 20 6,3 80 6
зообентос 4 11,8 70 10
Дніпровсько-Бузький лиман зоопланктон 20 0,92 80 6
зообентос 21 44,47 70 6
Річки:
Десна, Остер зоопланктон 20 5 80 5
зообентос 6 48,8 70 6
Супой, Трубіж зоопланктон 20 0,5 80 6
Недра, Гнила зообентос 21 2 70 6
Інгулець зоопланктон 10 2 80 6
зообентос 8 45 50 6
Псьол зоопланктон 20 5,8 70 5
Омельник зообентос 20 55,1 70 6
Припять зоопланктон 20 0,38 70 6
зообентос 5 2 70 5
Південний Буг зоопланктон 20 1,03 80 8
зообентос 6 43 70 5
Інгул зоопланктон 10 2 80 6
зообентос 8 45 80 6
Сіверський Донець зоопланктон 20 6 80 6
зообентос 6 12 70 6
Дунай (українська частина) фітопланктон 2 4,7 30 30
зоопланктон 2 0,5 30 10
зообентос 4 0,7 45 10

Збитки від втрат нерестовищ розраховуються залежно від наявності вихідних даних рибопродуктивності нерестовищ за такою формулою:

де N4 - обсяг збитків, кілограмів; S - площа пошкодження, гектарів; Р - середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим поверненням, кілограмів/гектар.

Збитки від втрати потомства розраховуються за такою формулою:

де N5 - обсяг збитків, кілограмів; S - площа пошкодження, гектарів; П - кількість плідників на нерестовищах, штук/гектар; Z - частка самок, відсотків; Q - середня плодючість самки, тис. штук; С - кратність нересту, разів; К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків; М - середня маса дорослої особини, кілограмів.