Розрахунок провадиться спочатку в натуральному (вага втрачених рибних ресурсів), а потім - у вартісному виразі. Вартісний вираз збитків (кг) обчислюється виходячи з цін на певні види риби для даного регіону у визначений період.
Розрахунок провадиться окремо щодо кожного виду (або за групою біологічно близьких видів) та щодо кожної стадії розвитку риб за такою формулою:
Збитки рибного господарства внаслідок забруднення водоймищ визначаються як прямі, так і непрямі - від втрати потомства.
Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді (молодь риби береться за статевозрілу рибу), личинок та ікри (личинки та ікра в розрахунках беруться за статевозрілу рибу з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період їх розвитку до дорослої особини) на одиницю площі ураження, її середньої ваги і площі негативного впливу на гідробіонтів за такою формулою:
де N - величина збитків у натуральному виразі, кілограмів; П - середня кількість загиблої риби, штук/кв. метр; П1 - середня кількість загиблих личинок, штук/кв. метр; П2 - середня кількість загиблої ікри, штук/кв. метр; S - площа негативного впливу пошкодження, кв. метрів; М - середня маса дорослої особини, кілограмів (таблиця 5); К1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, відсотків (таблиця 5); К2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків (таблиця 5).
Таблиця 5. Середні біологічні показники для основних промислових видів риб
Види риб | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Київське водосховище | |||||
Лящ | 1,2 | 120 | 9 | 50 | 0,003 |
Судак | 1,9 | 300 | 6 | 50 | 0,001 |
Сазан | 4,1 | 740 | 8 | 50 | 0,0005 |
Синець | 0,3 | 30 | 7 | 50 | 0,01 |
Щука | 3,5 | 60 | 8 | 50 | 0,005 |
Плітка | 0,29 | 50 | 8 | 50 | 0,006 |
Плоскирка | 0,3 | 90 | 8 | 50 | 0,004 |
Окунь | 0,25 | 25 | 7 | 50 | 0,01 |
Лин | 0,98 | 350 | 2 | 50 | 0,001 |
Карась | 0,4 | 45 | 6 | 50 | 0,006 |
Чехоня | 0,22 | 20 | 6 | 50 | 0,015 |
Краснопірка | 0,2 | 150 | 2 | 50 | 0,002 |
В'язь | 0,9 | 90 | 5 | 50 | 0,003 |
Верховодка | 0,008 | 1,5 | 2 | 50 | 0,02 |
Канівське водосховище | |||||
Лящ | 1,23 | 190 | 9 | 34 | 0,003 |
Судак | 1,8 | 275 | 6 | 50 | 0,001 |
Сазан | 3,8 | 700 | 8 | 34 | 0,0005 |
Синець | 0,275 | 27 | 7 | 40 | 0,01 |
Щука | 4 | 65 | 8 | 50 | 0,005 |
Плітка | 0,25 | 30 | 8 | 34 | 0,006 |
Плоскирка | 0,32 | 60 | 8 | 34 | 0,004 |
Окунь | 0,28 | 30 | 7 | 50 | 0,01 |
Лин | 0,80 | 330 | 2 | 34 | 0,001 |
Карась | 0,47 | 50 | 6 | 50 | 0,006 |
Верховодка | 0,008 | 1,5 | 2 | 50 | 0,2 |
Кременчуцьке водосховище | |||||
Лящ | 1,2 | 200 | 8 | 34 | 0,002 |
Судак | 2 | 390 | 6 | 50 | 0,0006 |
Сазан | 4,1 | 740 | 8 | 50 | 0,0005 |
Синець | 0,22 | 30 | 7 | 50 | 0,01 |
Щука | 2,2 | 70 | 5 | 50 | 0,004 |
Плітка | 0,4 | 80 | 5 | 50 | 0,004 |
Плоскирка | 0,22 | 36 | 4 | 50 | 0,01 |
Сом | 4 | 110 | 7 | 50 | 0,003 |
Окунь | 0,27 | 30 | 7 | 50 | 0,01 |
Чехоня | 0,22 | 20 | 3 | 50 | 0,02 |
Пічкур | 0,045 | 2 | 2 | 25 | 0,066 |
Бичок | 0,05 | 1,5 | 2 | 50 | 0,133 |
Білий амур | 6 | - | - | - | - |
Товстолобик | 4 | - | - | - | - |
Дніпродзержинське водосховище | |||||
Лящ | 1,2 | 200 | 8 | 50 | 0,002 |
Судак | 2,2 | 350 | 6 | 34 | 0,0006 |
Сазан | 3,8 | 740 | 8 | 50 | 0,0005 |
Синець | 0,22 | 30 | 7 | 50 | 0,01 |
Щука | 4,5 | 70 | 5 | 34 | 0,004 |
Плітка | 0,19 | 80 | 5 | 34 | 0,004 |
Плоскирка | 0,3 | 40 | 4 | 50 | 0,01 |
Сом | 5 | 180 | 7 | 50 | 0,002 |
Окунь | 0,27 | 30 | 7 | 50 | 0,01 |
Жерех | 2,2 |
|
34 |
|
|
Верховодка | 0,008 |
|
2 | 50 | 0,2 |
Запорізьке водосховище | |||||
Лящ | 1,1 | 251 | 5 | 56 | 0,0025 |
Сазан | 3,6 | 595 | 6 | 51 | 0,0015 |
Судак | 1,4 | 117 | 4 | 60 | 0,001 |
Тарань | 0,4 | 101 | 5 | 41 | 0,009 |
Щука | 3,73 | 140 | 5 | 39 | 0,0012 |
Плоскирка | 0,21 | 37 | 4 | 57 | |
Окунь | 0,35 | 81 | 3 | 50 |
|
Верховодка | 0,007 | 1,8 | 2 | 50 | |
Плітка | 0,23 | 69 | 4 | 46 | |
Сом | 3,7 | 191 | 3 | 53 | |
Карась | 0,25 | 210 | 3 | 99,99 | |
Каховське водосховище | |||||
Лящ | 1,2 | 200 | 6 | 40 | 0,002 |
Судак | 2,2 | 400 | 5 | 50 | 0,001 |
Сазан | 4 | 750 | 8 | 50 | 0,0005 |
Синець | 0,45 | 65 | 5 | 50 | 0,004 |
Щука | 3,0 | 40 | 5 | 50 | 0,014 |
Плітка | 0,35 | 70 | 5 | 60 | 0,004 |
Сом | 5,6 | 70 | 7 | 50 | 0,005 |
Окунь | 0,3 | 50 | 4 | 40 | 0,006 |
Лин | 0,5 | 300 | 4 | 50 | 0,001 |
Карась | 0,4 | 90 | 4 | 50 | 0,004 |
Чехоня | 0,3 | 20 | 4 | 50 | 0,014 |
Верховодка | 0,01 | 3 | 2 | 50 | 0,1 |
Раки | 0,06 | 0,3 | 5 | 50 | 7,0 |
Бички | 0,01 | 1,8 | 3 | 50 | 0,08 |
Краснопірка | 0,3 | 70 | 4 | 50 | 0,004 |
Водойми Харківської області | |||||
Лящ | 0,86 | 246 | 4 | 50 | 0,001 |
Судак | 1,3 | 262 | 2-3 | 60 | 0,001 |
Сазан (короп) | 2,6 | 700 | 3-4 | 65 | 0,0005 |
Щука | 1,25 | 65 | 4 | 50 | 0,003 |
Плітка | 0,125 | 50 | 4 | 50 | 0,004 |
Плоскирка | 0,3 | 60 | 4 | 65 | 0,005 |
Краснопірка | 0,25 | 55 | 4 | 50 | 0,003 |
Окунь | 0,25 | 25 | 3 | 65 | 0,005 |
Жерех | 2,2 | 100 | 3 | 66 | 0,003 |
Сом | 5 | 175 | 4 | 50 | 0,001 |
Верховодка | 0,008 | 1,5 | 2 | 50 | 0,133 |
Головень | 1,1 | 460 | 4 | 50 | 0,001 |
Пічкур | 0,045 | 2,0 | 2 | 25 | 0,066 |
Бичок | 0,05 | 1,5 | 2 | 50 | 0,133 |
Білий амур | 6 |
|
|
||
Товстолобик | 4 |
|
|
||
Азовське море, лимани та гирла річок | |||||
Лящ | 0,935 | досліджується | 10 | 50 | 0,004 |
Судак | 1,9 | -“- | |||
Тарань | 0,137 | -“- | |||
Рибець | 0,395 | -“- | 5 | 50 | 0,009 |
Піленгас | -“- | ||||
Осетр | -“- | ||||
Білуга | -“- | ||||
Севрюга | -“- | ||||
Камбала-глосса | -“- | 50 | |||
Оселедець | -“- | ||||
Хамса | -“- | ||||
Тюлька | -“- | ||||
Бичок-кругляк | -“- | ||||
Бичок-пісочник | 0,025 | -“- | |||
Чехоня | 0,35 | -“- | 5-6 | 50 | 0,02 |
Розрахунок збитків від втрати потомства провадиться виходячи з кількості загиблої риби, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за такою формулою:
де N1 - обсяг збитків, кілограмів; П - кількість загиблої риби, штук; Z - частка самок, відсотків (таблиця 5); Q - середня плодючість самки, тис. штук ікринок (таблиця 5); С - кратність нересту, разів (таблиця 5); К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків (таблиця 5); М - середня маса дорослої особини, кілограмів (таблиця 5).
Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за такими формулами:
для планктону:
для бентосу:
де N2,3 - збитки в натуральному виразі, тонн; S - площа пошкодження, кв. метрів; Н - глибина водойми, метрів; П - середня концентрація кормових організмів, грамів/куб. метр (для планктону) та грамів/кв. метр (для бентосу) (таблиця 5); Р/В - коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів у продукцію (таблиця 6); К1 - показник гранично можливого використання кормової бази риб, відсотків (таблиця 6); К2 - кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів у рибопродукцію; 10-6 - коефіцієнт переведення грамів у тонни.
Таблиця 6. Коефіцієнти по кормовій базі
Водойми | Кормові організми | Коефіцієнт переведення кормових об'єктів у продукцію кормових організмів (Р/В) | Середня концентр-ація кормових організмів: планктон (г/м3), бентос (г/м2) | Показник гранично можли-вого використання кормової бази риб(К1-%) | Кормовий коефіцієнт переведення продукції кормових організмів у рибну продукцію (К2) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Азовське море | фітопланктон | 356 | Досліджується | 50 | |
зоопланктон | 32 | 80 | 12 | ||
зообентос, | 2,4 | ||||
у тому числі | 60 | 70 | 21 | ||
кормовий | |||||
Чорне море | фітопланктон | 250 | Досліджується | 20 | 30 |
зоопланктон | 32,8 | 90 | 6 | ||
зообентос | 2,6 | 55 | 6 | ||
фітобентос | 2,2 | 12 | |||
Водосховища Дніпровського каскаду та наближені до наведених за басейновим критерієм | |||||
Київське | фітопланктон | 100 | 30 | ||
зоопланктон | 20 | 3,4 | 80 | 6 | |
зообентос | 5 | 53,5 | 70 | 5 | |
Канівське | зоопланктон | 20 | 0,5 | 80 | 6 |
зообентос | 6,0 | 2 | 70 | 5 | |
Кременчуцьке | фітопланктон | 122 | 10 | 50 | 50 |
зоопланктон | 20 | 7,6 | 80 | 6 | |
зообентос | 5 | 30,5 | 70 | 5 | |
Дніпродзержинське | фітопланктон | 100 | 9 | 30 | 50 |
зоопланктон | 20 | 3,7 | 80 | 6 | |
зообентос | 4 | 16 | 70 | 10 | |
Запорізьке (Дніпровське) | фітопланктон | 100 | 9,3 | 30 | 50 |
зоопланктон | 20 | 6,3 | 80 | 6 | |
зообентос | 4 | 11,8 | 70 | 10 | |
Дніпровсько-Бузький лиман | зоопланктон | 20 | 0,92 | 80 | 6 |
зообентос | 21 | 44,47 | 70 | 6 | |
Річки: | |||||
Десна, Остер | зоопланктон | 20 | 5 | 80 | 5 |
зообентос | 6 | 48,8 | 70 | 6 | |
Супой, Трубіж | зоопланктон | 20 | 0,5 | 80 | 6 |
Недра, Гнила | зообентос | 21 | 2 | 70 | 6 |
Інгулець | зоопланктон | 10 | 2 | 80 | 6 |
зообентос | 8 | 45 | 50 | 6 | |
Псьол | зоопланктон | 20 | 5,8 | 70 | 5 |
Омельник | зообентос | 20 | 55,1 | 70 | 6 |
Припять | зоопланктон | 20 | 0,38 | 70 | 6 |
зообентос | 5 | 2 | 70 | 5 | |
Південний Буг | зоопланктон | 20 | 1,03 | 80 | 8 |
зообентос | 6 | 43 | 70 | 5 | |
Інгул | зоопланктон | 10 | 2 | 80 | 6 |
зообентос | 8 | 45 | 80 | 6 | |
Сіверський Донець | зоопланктон | 20 | 6 | 80 | 6 |
зообентос | 6 | 12 | 70 | 6 | |
Дунай (українська частина) | фітопланктон | 2 | 4,7 | 30 | 30 |
зоопланктон | 2 | 0,5 | 30 | 10 | |
зообентос | 4 | 0,7 | 45 | 10 |
Збитки від втрат нерестовищ розраховуються залежно від наявності вихідних даних рибопродуктивності нерестовищ за такою формулою:
де N4 - обсяг збитків, кілограмів; S - площа пошкодження, гектарів; Р - середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим поверненням, кілограмів/гектар.
Збитки від втрати потомства розраховуються за такою формулою:
де N5 - обсяг збитків, кілограмів; S - площа пошкодження, гектарів; П - кількість плідників на нерестовищах, штук/гектар; Z - частка самок, відсотків; Q - середня плодючість самки, тис. штук; С - кратність нересту, разів; К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків; М - середня маса дорослої особини, кілограмів.