Екстернальності
Оскільки людина цінує сприятливе навколишнє середовище, то і збиток, завданий довкіллю, також впливає на добробут індивідуума. В економічній літературі такі ефекти називаються екстернальностями (або екстерналіями) [6, 7].
Екстернальності визначаються як ефекти впливу на добробут окремих індивідуумів або колективів людей, яких виробники і споживачі товару чи послуги (наприклад, електроенергії) не беруть до уваги у своїх рішеннях при оцінюванні ефективності (вигідності). Екстернальностями можуть бути або зовнішні витрати (вартості), або зовнішні вигоди. Вони можуть бути пов’язані з впливом на довкілля, впливом на здоров’я людини, зі збитком інфраструктури або з іншими впливами. Вони можуть також ураховувати можливість непоправних утрат або катастрофічних подій.
Залежно від виду впливів різні екстернальності класифікують у такий спосіб [8, 9]:
Міжчасові (між поколіннями) екстернальності. Ці екстернальності безпосередньо стосуються проблеми стійкого розвитку. Сучасне покоління у своїй діяльності неминуче впливає на добробут майбутніх поколінь як позитивно, створюючи нові ефективні технології, матеріальні і духовні цінності, так і негативно, витрачаючи невідновні ресурси, забруднюючи і виснажуючи навколишнє середовище, тобто зменшуючи можливості майбутніх поколінь задовольняти власні потреби. Прикладами міжчасових екстернальностей є вичерпання запасів нафти, можливе глобальне потепління в результаті емісії СО2, довгостроковий ризик, пов’язаний з радіаційними наслідками аварій на об’єктах ядерного паливного циклу або зі збереженням радіо-активних залишків і т. ін.
Глобальні (міждержавні) екстернальності. Прикладами глобальних екстернальностей є трансграничне перенесення забруднень (наприклад, утворення і випадання кислотних дощів у Західній Європі або радіоактивне забруднення ґрунтів у ряді країн у результаті аварії на Чорнобильській АЕС), можливість глобального потепління як міжчасова екстернальність.
Міжрегіональні (міжрайонні) екстернальності. Цей вид екстернальностей аналогічний глобальним екстернальностям, але виявляється в масштабах декількох районів однієї країни. Наприклад, забруднювальні викиди у верхній течії річки Десна переносяться і впливають на “нижні” регіони (призводять до додаткових витрат на очищення води).
Міжгалузеві (міжсекторні) екстернальності. Розвиток одних галузей народного господарства неминуче призводить до впливу на інші галузі, часто негативному. Так, будівництво гідроелектростанцій спричиняє вилучення із сільськогосподарського обороту величезних площ, затоплення лісових масивів, зменшення цінних сортів риб і т. ін.
Локальні екстернальності. Такий вид екстернальностей пов’язаний з дією певного джерела забруднень, що поширюються на обмежені території. Цей вид вивчений і продовжує вивчатися більш детально. Створені та продовжують розроблятися нові моделі поширення і трансформації забруднювальних речовин; провадяться епідеміологічні клінічні та лабораторні дослідження з установлення взаємозв’язку між дозою взаємодії забруднювальних речовин; провадяться епідеміологічні, клінічні і лабораторні дослідження з виявлення взаємозв’язку між дозою впливу забруднювальних речовин і ефектом цього впливу (дозефектів), розвиваються різні методи перетворення натуральних показників збитку в економічні.
У ринковій економіці для будь-якого виробника найважливішою метою є максималізація прибутку, що досягається частково мінімізацією своїх часткових витрат. При цьому, якщо суспільними інститутами не вжито відповідних заходів, то виробник не планує ніяких соціально-екологічних витрат і, відповідно, не враховує їхньої собівартості й у ціні продукції. Споживачі даної продукції також платять меншу ціну, оскільки в неї не включаються витрати на охорону довкілля або на подолання наслідку впливу на довкілля (збиток від впливу на довкілля). У цьому випадку все суспільство в цілому (включаючи як виробників і споживачів, що виступають вже як суспільні суб’єкти, перепродувачів й інших осіб, що мають стосунок до даного товару чи послуги, так і осіб, які не мають до них стосунку, але які, як правило, складають переважну більшість) буде покривати даний збиток або, витрачаючи додаткові засоби на ліквідацію його наслідків, або зазнаючи відповідних втрат (які можуть бути виражені як у натуральних, так і в економічних показниках).
Проблему урахування внутрішніх і зовнішніх соціально-екологічних витрат уперше досліджував А. Пігу [10], відповідно до ідеї якого соціально-екологічна вартість (суспільні витрати і витрати на виробництво продукції) (Cs,) складається з індивідуальних (внутрішніх) витрат (Cp,) і екстернальних (зовнішніх) витрат (Ci), оцінюваних у вартісній формі:
(1)
Оцінювання екстернальності як в економічних, так і в натуральних показниках, є однією з найважчих міждисциплінарних проблем (економічних, екологічних, фізико-хімічних, медико-біологічних, технічних, соціальних та ін.). Їй присвячено величезну кількість публікацій у світовий та вітчизняній літературі [11-17 тощо]. На жаль, діапазон оцінок у ряді випадків дуже великий, що пояснюється як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами.
З метою створення механізму оптимізації (мінімізації) соціальної вартості електроенергії бажано "інтерналізувати" екстернальності.
Під інтерналізацією екстернальностей розуміють створення такого економічного механізму, завдяки якому виробники і споживачі при прийнятті рішень будуть враховувати повну (соціальну) вартість її виробництва, включаючи розміри збитку довкілля, здоров’ю людини й інфраструктурі. Реалізація державної і суспільної політики щодо охорони навколишнього середовища сприятиме інтерналізації екстернальностей, пов’язаних із залишковим економічним збитком, установленням плати за викиди або продажем дозволу на викиди (при цьому принципово важливо, щоб отримані в результаті додаткові кошти були використані в інтересах осіб, яким заподіяно цей збиток і не обов’язково на ліквідацію його наслідку).