Титулка
Вступ
Структурні елементи екологічної експертизи та еколого-економічного ризик-менеджменту
Екстернальності
Структура економічного збитку від забруднення довкілля Література

РОЗРАХУНОК ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ


Розрахунок збитків від викидів забруднюючих речовин у повітря провадиться на основі показника базової ставки компенсації збитків за викид 1 тонни умовної забруднюючої речовини з урахуванням обсягу фактичного забруднення, відносної небезпечності забруднюючих речовин та регулюючих коефіцієнтів. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря провадиться за такою формулою:

де:
  • Аф - збитки від забруднення атмосферного повітря, гривень;
  • Мі - маса i-ої забруднюючої речовини, що була викинута в повітря внаслідок антропогенного впливу, тонн. Розраховується експертним шляхом;
  • Пi - базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини, гривень/тонну;
  • Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини;
  • Кт - коефіцієнт урахування територіальних соціально-екологічних особливостей;
  • Кзі - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті.
Безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини (Аi) розраховується за такою формулою:

де ГДКi - середньодобова гранично допустима концентрація (ГДК) або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-ої забруднюючої речовини, міліграм/куб. метр.

У чисельнику вводиться коефіцієнт 10 для речовин з ГДК понад одиницю.

Для речовин, в яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі.

Показник відносної небезпечності Аi береться таким, що дорівнює 500 для речовин, в яких відсутні величини ГДК і ОБРВ.

Коефіцієнт урахування територіальних соціально-економічних особливостей (Кт) залежить від чисельності жителів у населених пунктах зони антропогенного впливу, економічного, рекреаційного та природоохоронного значення території:

де:
  • Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту (таблиця 7);
  • Кф - коефіцієнт, що враховує господарське значення населеного пункту (таблиця 8).

Таблиця 7. Значення коефіцієнту Кнас

Чисельність населення, тис. чоловікКнас
До 1001
100,1-2501,2
250,1-5001,35
500,1-10001,55
понад 10001,8

Таблиця 8. Значення коефіцієнту Кф

Тип населеного пунктуКф
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища та села)1
Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли)1,25
Центри з переважанням рекреаційних функцій (якщо населений пункт має одночасно промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт Кф = 1,65)1,65

У разі коли в населеному пункті вимір концентрації забруднюючої речовини не провадиться, а також коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі береться таким, що дорівнює 1.